Архів категорії Актуальна інформація

Гемофілія — це рідкісне спадкове захворювання, при якому порушена коагуляція, або згортання крові. Після будь-яких травм кровотеча у хворих на гемофілію триває набагато довше, ніж у здорових людей. У них часто розвивається внутрішня кровотеча, особливо в суглобах.
У деяких випадках гемофілія є набутою — вона розвивається, коли в організмі виробляються антитіла до факторів згортання крові.

Існує два основні типи гемофілії:

1. Гемофілія A — характеризується відсутністю або низьким рівнем фактора згортання VIII. Приблизно у 9 з 10 чоловік з гемофілією діагностують саме цей тип гемофілії.
2. Гемофілія В характеризується відсутністю або низьким рівнем фактора згортання IX.

Гемофілія може бути м’якою, помірною, або важкою, в залежності від кількості фактора згортання крові. Близько 7 з 10 чоловік з гемофілією А страждають від важкої форми цього захворювання.
Гемофілія як спадкове захворювання викликане дефектом в генах, що визначають, як організм виробляє фактори згортання крові VIII і IX. Ці гени розташовані на Х-хромосомах.

Якщо у жінки є цей дефектний ген («ген гемофілії»), вона може передати його своїм дітям. Якщо у неї народиться син, ймовірність того, що він буде хворіти на гемофілію, становить 50%. У разі народження дочки ймовірність того, що вона стане носієм гена гемофілії, також становить 50%.
Чоловік, хворий на гемофілію, не може передавати це захворювання своїм синам, проте всі його дочки будуть носіями гена гемофілії.

Дуже рідко народжуються дівчатка, хворі на гемофілію. Це може статися, якщо її батько хворий на гемофілію, а її мати є носієм гена гемофілії.

Гемофілія – хвороба невиліковна і первинна її профілактика неможлива.

Але велике значення має профілактика кровотеч.

Слід уникати внутрішньом’язового введення медичних препаратів – через небезпеку виникнення гематом.
Препарати доцільно призначати перорально або вводити внутрішньовенно.

Дитина, хвора на гемофілію, повинна відвідувати стоматолога через кожні 3 місяці, щоб попередити можливу екстракцію зуба.

В ранньому віці дитина мусить бути під особливим наглядом, щоб не допускати травмування.

Батьків хворої на гемофілію дитини слід ознайомити зі специфікою догляду за такими дітьми і навчити їх надавати першу допомогу.

Мільйони людей щорічно звертаються до лікарів щодо проблем із психічним здоров’ям, і основною причиною є стрес. Почастішає серцебиття, звужуються кровоносні судини, і ми стаємо більш пильними. Така реакція тіла природна перед небезпекою, і саме вона допомагала нашим предкам справлятися з випадковими небезпеками. Стрес має безліч різних симптомів, і не всі люди відчувають його однаково. Жінки частіше відчувають фізичні ознаки стресу, ніж чоловіки. Стрес може перевантажити ваш розум нескінченними турботами. Якщо стрес заважає вашому здоров’ю та щастю, поговоріть про це зі своїм лікарем. Ви можете впоратися із ним.

Національний портал з імунізації було створено ГС “Коаліція за вакцинацію” завдяки підтримці американського народу, наданій через агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проєкту “Розбудова стійкої системи громадського здоров’я“, який реалізується на підтримку Міністерства охорони здоров’я України та Центру громадського здоров’я МОЗ України. Для прикладу було використано портали з імунізації, які вже давно та успішно функціонують в США та країнах Євроспільноти.

Провідний експерт Національного порталу імунізації – Федір Лапій, голова Національної технічної групи експертів з імунізації).

Основні завдання Порталу:

• сприяти підвищенню охоплення профілактичними щепленнями та запобіганню вакцинокерованим захворюванням завдяки поширенню публікацій та навчальних матеріалів для громадськості та медичних працівників;
• розширювати можливості спілкування щодо безпеки, ефективності та використання вакцин у широкій спільноті пацієнтів, батьків, медичних установ і державних установ охорони здоров’я.

Пакет підтримки Національного порталу з імунізації  https://vaccine.org.ua розміщено за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/19Vxf2LyW-qf2E81eaIRR5rMo4RBPYjb7?usp=sharing

Пакет підтримки Національного порталу з імунізації (скорочено НПІ) містить:

1. Презентацію порталу;
2. Відеопрезентацію порталу;
3. Відеогід порталом;
4. Макет оглядового буклету (опис порталу, його цілі та переваги використання. Інформація про ключові функції порталу);
5. Банери порталу для розміщення на ресурсах партнерів
6. Логотип порталу
7. Контактна інформація для зворотнього зв’язку.

Цей портал покликаний стати унікальним інформаційним хабом, де кожен – від мами, яка планує перші щеплення дитині, до медичного працівника, який безпосередньо займається імунопрофілактикою – зможе знайти актуальну та корисну інформацію про вакцинацію.
Детальніше на сайті: https://vaccine.org.ua

Діти з синдромом Дауна повільніше розвиваються і пізніше своїх ровесників проходять загальні етапи розвитку. Але все компенсується добротою, щирістю і безпосередністю, які вони випромінюють у світ. Тому їх називають «дітьми сонця». Дітям з синдромом Дауна не потрібні ліки та медичне обладнання. Для їх інтелектуального розвитку необхідні лише заняття з педагогами за спеціальними методиками, які враховують особливості їх сприйняття.

Вони не тільки здібні до навчання, а ще й дуже талановиті: можуть стати художниками, або інженерами, бо вміють концентруватися на одному завданні тривалий час. Багато з них може освоїти професію, досягти оптимальної якості життя і опікуватися собою без зайвої допомоги. Людина з синдромом Дауна може здобути вищу освіту, влаштуватися на роботу, мати сім’ю. Але завдяки помилковим стереотипам вони часто стикаються з ворожістю та нерозумінням і тому вимушені бути в ізоляції. Через відсутність достовірної інформації про синдром тисячі родин змушені боротися за гідне майбутнє своїх дітей, відчуваючи неприховану антипатію оточуючих.

Ці діти потребують нашої допомоги, любові, розуміння та взаємної поваги.

Традиційно щороку у другій декаді березня проводиться Всесвітній тиждень знань про мозок. Цього року – з 12 по 18 березня.

Мозок – це складний орган, який контролює мислення, пам’ять, емоції, дотик, моторику, зір, дихання, температуру, голод і всі процеси, що регулюють наше тіло. Мозок має дві півкулі – ліву для аналітичних думок і праву для творчих.

Мозок, мабуть, найважливіший орган у людському тілі. Він контролює й координує дії та реакції, дає нам змогу думати й відчувати, мати спогади та відчуття – все те, що робить нас людьми. 70 000 – саме стільки думок у середньому продукує людський мозок за день.

Мозок людини відповідає за те, щоб ваше тіло працювало протягом усього дня. Мозок є частиною центральної нервової системи і отримує тонни інформації. Хоча точна кількість клітин мозку невідома, дослідники знають, що мозок містить мільярди клітин. Усі ці клітини працюють, передаючи сигнали в різні частини тіла та обробляючи сенсорні сигнали.

Найцікавіші факти про роботу мозку:

• Обсяг пам’яті мозку необмежений. У мозку, на відміну від комп’ютерів і телефонів, місце ніколи не закінчується. Неможливо дізнатися настільки багато інформації, щоб не було куди її розмістити. Але для кращого запам’ятовування цієї інформації мозку необхідно висиплятися.
• Мозок не втомлюється від інтелектуальної роботи. Почуття втоми та апатії з’являються лише через емоції та переживання.
• Мозок не відчуває біль. У мозку немає больових рецепторів. Вони присутні лише у мозкових оболонках та кровоносних судинах. Наприклад, коли людина відчуває головний біль, болить зовсім не сам мозок, а його тканини.
• Мозок на 60% відсотків складається з жирів. Мозок — орган, в якому міститься найбільше жирів. Тому для його здоров’я так потрібна дієта, багата на корисні жири (омега-3 та омега-6). Вони зміцнюють стінки мозкових клітин, а також переносять та зберігають жиророзчинні вітаміни.
• Мозок не може існувати без кисню та глюкози. Нервовим клітинам необхідні ці дві речовини для функціонування та виживання. Якщо протягом 3-5 хвилин мозок не отримує достатньо кисню або глюкози, у ньому відбуваються незворотні порушення. Доведено, що смерть практично ніколи не буває миттєвою. Поки у клітинах мозку ще є кисень і глюкоза, він не гине.
• Мозок генерує від 25 тисяч до 50 тисяч думок на день. Підраховано, що у більшості людей 70% цих думок — негативні. Крім того, понад 100 тисяч хімічних реакцій відбуваються в мозку щомиті.
• Різні частини мозку відповідають за різні функції. Чи замислювалися ви коли-небудь, що станеться, якщо видалити частину мозку? Резекція тих чи інших відділів супроводжуватиметься втратою однієї з функцій, починаючи від рухів руками, закінчуючи мовленням.
• У мозку є німі зони. Справді, так звані “німі” зони мозку, які відповідають за важливі функції, існують. Тільки на перший погляд здається, що після резекції цих зон ми не побачимо втрати функцій. Але насправді вільних зон немає, різною мірою всі відділи головного мозку активні.
• Ми використовуємо мозок не на 100%? Деякі вчені, наприклад Альберт Ейнштейн, вважали, що ми використовуємо мозок на 9%. Сучасні лікарі стверджують, що це міф, бо мозок працює на всі 100% цілодобово та перебуває у функціональній активності протягом усього життя, навіть коли ми спимо. Але, якщо ми говоримо про інтелектуально-мнестичні особливості (мисленнєві) – тоді це індивідуально та залежить від розвиненості ділянок головного мозку. Чим більше людина працює над розвитком своїх інтелектуальних здібностей, тим більший об’єм головного мозку може включатися в роботу.

Серед різних захворювань ока глаукома посідає особливе місце. Причина цього полягає навіть не в тому, що даним терміном, по суті, називають не один певний недуг, а цілу групу, яка налічує понад 60 патологій, а в тому, що при загальному непримітному перебігу, фінал у кожній з них один: невиліковна сліпота.

Глаукома – захворювання очей, що характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску. Початок недуги підступний і протікає безсимптомно. Якщо лікування цього захворювання не проводиться, то поступово починає звужуватися поле зору – людина перестає помічати розташовані збоку об’єкти, надалі хвороба призводить до прогресуючого зниження зору, причому з часом можлива повна його втрата. На жаль, зір, втрачений внаслідок глаукоми, не підлягає відновленню.

Бережіть свій зір, систематично відвідуйте окуліста. Пам’ятайте – найважливішим чинником для лікування наслідків глаукоми є її максимально раннє виявлення!

Патологія з характерним набряком м’яких тканин, переважно нижніх кінцівок, що носять наростаючий характер.

Лімфедема — це хронічний стан, який виникає, коли лімфатична система пошкоджена або заблокована, що призводить до набряків у різних частинах тіла. Лімфатична система відіграє вирішальну роль у підтримці імунної системи організму, відводячи рідину та продукти життєдіяльності з тканин, але коли ця система порушується, це може призвести до ряду симптомів, таких як дискомфорт, біль і труднощі під час руху.

Всесвітній день боротьби з лімфедемою – це щорічний захід, покликаний просвітити світ про захворювання лімфатичної системи. 6 березня щорічний Всесвітній день поширення інформації про лімфедему дає нам можливість підвищити обізнаність і зробити це глобальним пріоритетом.

Якщо зібрати всіх людей з рідкісними захворюваннями в одній країні, вона стала б третьою за чисельністю населення країною на нашій планеті. У світі налічується понад 7000 різних видів рідкісних захворювань і розладів.

Парадокс рідкості

Навіть при тому, що «хвороби рідкісні, пацієнти з рідкісними хворобами — численні», тому «вельми зазвичай мати рідкісну хворобу». 80 % рідкісних хвороб мають генетичну природу. Вони можуть бути успадковані, набуті з виниклої генної мутації або від хромосомного порушення. Фактично, рідкісна хвороба може бути замаскована проявом інших порушень здоров’я, які можуть призвести до помилкового діагнозу.

Незважаючи на свою різноманітність, рідкісні хвороби мають спільні риси:

• вони призводять до дуже важкого хронічного, часто небезпечного для життя стану;
• рідкісні хвороби починаються в дитинстві у половині випадків;
• під загрозу ставиться якість життя пацієнтів з рідкісними захворюваннями;
• з’являється нестача або повна втрата автономії;
• важке психологічне навантаження: страждання пацієнтів з рідкісним захворюванням, їхні близькі перебувають в психологічному розпачі через брак надій на одужання, відсутність щоденної практичної підтримки.