Архів категорії Актуальна інформація

Із приходом осені в багатьох людей падає настрій, вони починають почуватися гірше емоційно та фізично. Цей стан часто називають осінньою депресією, а в медицині він має назву сезонний афективний розлад. Він починається, коли людина постійно почувається пригніченою, роздратованою, винною, втрачає інтерес до повсякденних справ, млява, спить довше й важко встає вранці, їсть багато солодкого та набирає вагу. У когось ці симптоми можуть серйозно впливати на життя. У такому разі треба звернутися до свого сімейного лікаря для перевірки психічного здоров’я.

Точні причини сезонної депресії дотепер не зовсім зрозумілі, але згадані симптоми часто пов’язані зі зменшенням впливу сонячного світла, адже дні стають коротшими. Брак світла може впливати на роботу гіпоталамусу, що призводить до надмірного вироблення гормону сну мелатоніну, зниження рівня гормону радості серотоніну, порушення добового ритму.

Методами лікування сезонної депресії є:

• Зміна способу життя: намагайтеся якомога частіше перебувати під сонячним світлом, робіть фізичні вправи.

• Світлотерапія – спеціальна лампа імітує вплив сонячного світла.

• Психотерапія, наприклад, когнітивна поведінкова терапія.

• Антидепресанти, але їх має призначити лікар.

Схожими є й поради щодо профілактики:

• Навіть у похмурі дні намагайтеся перебувати на вулиці впродовж кількох годин, особливо в першій половині дня, відкривайте штори, обріжте гілки дерев, які блокують доступ світла в кімнату, сидіть якомога ближче до вікон вдома та в офісі.

• Часто гуляйте в парку, обідайте на терасі чи просто сидіть на лавці.

• Займайтеся спортом – фізична активність допомагає зняти стрес, підвищити настрій та почуватися краще.

• Спіть достатньо, їжте здорову їжу, не шукайте полегшення в алкоголі.

• Спілкуйтеся з людьми, поряд із якими вам добре. У пригніченому настрої складно соціалізуватися, але близькі люди можуть дати підтримку, якої ви потребуєте.

Інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу, що викликає загибель мозкової тканини. Саме слово «інсульт» прийшло до нас з латинської мови та означає «удар». Інсульт найчастіше є ускладненням гіпертонічної хвороби і розвивається на фоні різкого підвищення артеріального тиску.

Існують два різновиди інсульту:

•  геморагічний, що спричинений розривом мозкової артерії;
•  ішемічний, коли артерія, що постачає кров у мозок, закупорюється тромбом або спазмується.

Головні прояви інсульту

Прояви інсульту залежать від ураженої частини мозку.

Як правило, під час інсульту виникають такі симптоми:

•  людина не може посміхнутися, при цьому зазвичай опускається куточок губ;
•  постраждалий не може нормально говорити — вимова нерозбірлива та плутана;
•  людина не може підняти руки вгору або ж одна рука занадто слабка і не ворушиться;
•  виникає слабкість чи оніміння у правій або лівій частині тулуба та кінцівках.

Зверніть увагу, що інколи інсульт може проявитися лише інтенсивним головним болем.

Пам’ятайте!  При інсульті важливо діяти швидко – чим раніше надати допомогу, тим більше у людини шансів одужати. Після чотирьох-шести годин у тканинах головного мозку відбуваються незворотні зміни, і пошкоджену ділянку вже неможливо врятувати.

За останні роки інсульт «помолодшав»

Якщо раніше діагноз «інсульт» асоціювався зі старістю й загрожував в основному людям похилого віку, то в наші дні «судинна катастрофа» нерідко вражає й молоді організми. Підступність інсульту – у його раптовості та несподіваності.

У більшості випадків інсульт зустрічається в людей віком від 45 до 60 років, приблизно однаково як у чоловіків, так і в жінок. Але в останні роки різні дослідження фіксують зростання випадків ішемічного інсульту і в молодих людей – від 2,5% до 13% усіх діагнозів порушення мозкового кровообігу.

Чому хвороба «помолодшала»?

Чималу роль у    молодому віці відіграють вроджені патології: спадкове підвищення згортання крові, схильність до тромбоутворення, неправильний розвиток сполучної тканини, судинні порушення.
Є низка захворювань, що провокують розвиток інсульту. На них хворіють, на жаль, і в молодому віці: атеросклероз, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, вади серця, миготлива аритмія. Наявність будь-якого із цих захворювань ще не означає обов’язкового виникнення інсульту, але за певних умов хвороба може перерости в мозкові порушення.

Основні фактори ризику:

•  Головним фактором розвитку інсульту вважається нелікована артеріальна гіпертензія. На жаль, багато людей просто не знають рівня свого артеріального тиску. А статистика невтішна: на цю недугу в Україні хворіють 11,5 мільйона людей. Тобто інсульт загрожує кожному четвертому українцю;
•  Спосіб життя людини також впливає на розвиток судинно-мозкових порушень.

Найагресивнішою й шкідливою звичкою людини залишається куріння. У зв’язку з цим у курців збільшене згортання крові, підвищується жорсткість артерій та швидше розвивається атеросклероз;

• Зловживання алкоголем – також безпосередній фактор ризику «мозкової катастрофи», що супроводжується підвищенням артеріального тиску, розвитком кардіоміопатії та порушенням ритму серця. Найбільш небезпечним є вживання неконтрольованих доз алкогольних напоїв;
•  Підвищений рівень холестерину в крові;
•  Цукровий діабет;
•  Нездорове харчування;
  • Малорухливий спосіб життя;
•  Забруднене повітря.

Профілактика інсульту:

•  Піклуючись про своє здоров’я, інсульту можна уникнути. Від нас самих і від нашого способу життя залежить, чи будемо ми хворіти чи ні;
•  Регулярно відвідувати лікаря загальної практики-сімейного лікаря і вимірювати тиск;
•  Стежити за вагою, рівнем холестерину і рівнем цукру в крові;
•  Повне виключення куріння, алкоголю;
•  Правильно харчуватися, не переїдати, не вживати фаст-фуди, напівфабрикати, солодощі, напої-  «енергетики»;
•  Вживати менше солі;
•  Уникати стресів і недосипів.

Згідно із рекомендаціями ВООЗ, будь-які переривання рутинної (планової — відповідно до національного календаря щеплень) імунізації, навіть на короткий період, призведуть до підвищення ймовірності спалахів вакцинокерованих інфекцій або зростання кількості випадків захворювань, яким можна запобігти шляхом вакцинації.

Це буде додатковим навантаженням на системи охорони здоров’я у країнах, які вже й так перевантажені через пандемію COVID-19.
Національне законодавство також не змінює процеси рутинної вакцинації. Згідно із новими змінами у національному календарі щеплень, під час карантинних заходів не заборонено профілактичні вакцинації.

Карантин не скасовує рутинної вакцинації. У пріоритеті є первинні вакцинальні комплекси. Зокрема, це вакцинація від кору, краснухи, поліомієліту, дифтерії, кашлюку та правця, особливо серед дітей першого року життя.
Наразі кампанії додаткової вакцинації мають бути призупинені до моменту зняття карантинних обмежень.

Новонароджених у пологових будинках необхідно продовжувати вакцинувати згідно із національним календарем профілактичних щеплень.

Продовжується імунізація рекомендованими вакцинами, серед осіб з груп ризику: вакцинація за станом здоров’я, зокрема від сезонного грипу. Ця імунізація не належить до рутинної за віком, і вакцини не закуповують коштом державного бюджету. Тому слід використовувати доступні в регіоні вакцини чи закуповувати вакцини коштом місцевих бюджетів або інших джерел, не заборонених законодавством.

Потрібно забезпечити доступ населення до вакцин. Для цього слід оптимізувати логістику з обласного рівня безпосередньо до надавачів послуг з вакцинації. Всі лікувально-профілактичні заклади повинні бути забезпечені необхідною кількістю імунобіологічних препаратів.

Слід детально пояснювати населенню та медпрацівникам доцільність імунізації під час пандемії COVID-19, ризики поширення вакцинокерованих інфекцій у цей період і переваги вакцинації.

Під час попереднього спалаху кору близько 70% людей, що захворіли на кір, були госпіталізовані з енцефалітом і пневмонією до інфекційних лікарень чи, зокрема, відділень інтенсивної терапії. Деякі з них потребували вентиляційної підтримки.

Зменшення ризику передавання SARS-CoV-2 під час вакцинації
Під час рутинної, екстреної та вакцинації за епідпоказаннями необхідно дотримуватися вимог інфекційного контролю. Це визначено національними настановами та чинним законодавством у сфері попередження інфекцій.

Пневмонія – це гостре інфекційне запалення легень, яке локалізується перш за все у альвеолах.
У здорової людини альвеоли наповнені повітрям і нормально функціонують під час дихання.
А у хворого на пневмонію у альвеолах накопичуються слиз та рідина, які обмежують надходження кисню.

Що викликає пневмонію:

Пневмонію викликають пневмонійні стрептококи. Нетипові форми запалення легень викликають пневмонійні мікоплазми і легіонелли. Але не всі випадки спричинені бактеріями.

Можуть бути задіяні віруси грипу, респіраторний синцитіальний вірус чи навіть риновіруси, що викликають гострі респіраторні захворювання (ГРЗ). Можливі також грибкові інфекції легень.

Сьогодні пневмонія — одне із ускладнень, що може розвинутися внаслідок захворювання на COVID-19.

Симптоми пневмонії:

• підвищення температури тіла (до 38–39 °C, рідше — до 37,2–37,4 °C);
• кашель із виділенням слизово-гнійного (зеленкуватого) або навіть гнійного мокротиння, інколи може бути «сухе» покашлювання;
• відчуття браку повітря;
• зниження апетиту;
• втома, сонливість, пітливість;
• задишка внаслідок фізичного навантаження, інколи біль за грудиною;
• втягнення грудної клітки — під час вдихання западає її нижня частина (у здорової людини грудна клітка розширюється під час вдихання);
• свистячі хрипи під час дихання.

За пневмонії часто вислуховують хрипи в легенях. Але вислухати їх удається не завжди.

Діагностувати недугу допомагають рентген і комп’ютерна томографія, пульсоксиметрія, аналіз крові та мокротиння.

Якщо ви відчули симптоми ГРВІ: високу температуру, сухий кашель, ускладнене дихання — терміново зателефонуйте своєму сімейному лікарю.

Лише фахівець може поставити діагноз.

Лікувати пневмонію самостійно вкрай небезпечно! Симптоми різних захворювань органів дихання є дуже подібними, а несвоєчасне звернення до спеціалістів нерідко стає фатальним для пацієнта.