Архів категорії Актуальна інформація

АвторАдміністрація

Чому не варто “чистити” печінку соками і “захищати” гепапротекторами

У порадах стосовно здоров’я печінки ви неодмінно знайдете рекомендацію пити гепатопротектори, сидіти на “детоксах” чи мінеральній воді. Мовляв, шлаки та токсини накопичуються в печінці, тож треба допомогти їй очиститися. Але не все так просто. Чому “почистити” печінку соками не вийде, а гепатопротектори не працюють, розповідаємо разом з Дарією Озерною і Радіо Культура.

ПЕЧІНКА НЕ ВБИРАЄ В СЕБЕ ВАЖКІ МЕТАЛИ ЧИ АНТИБІОТИКИ

Печінка виконує багато функцій в організмі — у ній утворюються білки крові, розпадається гемоглобін, утворюється жовч, зберігаються вітаміни, утворюються та розпадаються жири, знешкоджуються ліки, стероїдні гормони та алкоголь.

Усе, що руйнується в печінці, потрапляє до жовчного міхура, кишківника і потім назовні. Печінка не вбирає в себе важкі метали чи антибіотики, які ми споживаємо. Це стосується і організму тварин, тому споживати їхню печінку цілком безпечно.

Для знешкодження різноманітних сполук печінка має низку ферментів — вони працюють як розчинники та окислювачі. Насправді так і виглядає “детокс”, який активно рекламують. http://bit.ly/2H1YBo9.

СОКИ ЧИ ПІГУЛКИ НЕ ЗНЕШКОДЖУЮТЬ ТОКСИНИ В НАШОМУ ОРГАНІЗМІ

Ані соки, ані пігулки не знешкоджують токсини в нашому організмі. З цим завданням можуть впоратися лише ферменти печінки та інших органів. Але жодним чином не гепатопротектори:

Ліки на основі cілібіну, чи екстракту розторопші плямистої доволі поширені, але насправді не мають доведеної клінічної ефективності. http://bit.ly/2VhSPZq Дослідження свідчать, що люди, чия печінка була пошкоджена вірусами гепатиту В або С, незалежно від прийому цих ліків мали однакові печінкові аналізи та однаковий рівень смертності. http://bit.ly/2V4Kjs2

Поширені також добавки з глутатіоном. Ця сірковмісна речовина справді бере участь у так званому процесі “детоксу”. Але важливо розуміти, що над нейтралізацією “шлаків” працюють передусім ферменти, а не власне глутатіон чи, наприклад, кисень.

Низка біологічно-активних добавок є гепатотоксичною, тобто потенційно може пошкодити печінку, а не “почистити”. Близько 9% випадків пошкодження печінки ліками (drug-induced liver injury, DILY) викликані прийомом БАДів.

Серед них: екстракти зеленого чаю, омели, чистотілу, звіробою, та гербалайф. Ви скажете: я п’ю зелений чай, і звіробій ви самі нещодавно радили. http://bit.ly/2WzqGty. Так. Але добавки мають іншу кількість активної речовини, ніж напій, і важливо, як довго ви їх приймаєте. https://mayocl.in/2LBM94e

ЯК ДІЙСНО ДОПОМОГТИ СВОЇЙ ПЕЧІНЦІ

Активуйте ферменти

У нагоді стануть капуста броколі, червоний перець, зелений чай, спеції, цибуля та часник. Крім того, у складі капусти та цибулі є сірковмісні сполуки. От саме з цієї сірки в нашому організмі й утворюється глутатіон, потрібний для знешкодження деяких сполук. Для пацієнтів, що проходять хіміотерапію, важливо не “активувати” нічим системи знешкодження, адже це прискорить руйнацію ліків. Не займайтеся самолікуванням. http://bit.ly/2Vkj4hT

Приймайте ліки лише за призначенням лікаря та дотримуйтесь рекомендованого дозування

Дійсно, існує таке явище, як пошкодження печінки ліками. Це переважно стається із пацієнтами, старшими за 50 років, з індексом маси тіла понад 30 (ожиріння), та в яких уже є хронічна хвороба печінки, наприклад, вони перехворіли на гепатит С. При цьому вони приймають дуже багато ліків, або їх лікують від туберкульозу. Протитуберкульозні препарати: ізоніазид, ріфампіцин, піразинамід — є гепатотоксичними ліками і можуть суттєво пошкодити печінку. У такому разі лікар має добрати дозування препаратів, або замінити ліки, що викликають побічні ефекти.

Саме такі обставини шкідливі для печінки, а не просто прийом будь-яких ліків упродовж тижня-трьох. Пошкодження печінки ліками — складне питання, варте окремого обговорення. https://mayocl.in/2vGcX8s , http://bit.ly/2VliFMo

Уважно стежте за своїм раціоном

Пийте менше алкоголю та солодких газованих напоїв, їжте менше смаженої та жирної їжі. Але не все так буквально: жири мають бути в нашому раціоні щодня. http://bit.ly/2H5BNVH Відмовляючись від жирів та спецій, ви позбавляєте організм стимулу виділяти жовч — а він це має робити постійно. http://bit.ly/3053eGX

Їжте більше овочів, фруктів, коренеплодів, зелені та насіння. Рослинна їжа містить вітаміни, антиоксиданти та клітковину. Вони грають із печінкою в одній команді — проти вільних радикалів, високого холестерину та ожиріння. http://bit.ly/2VbewFW

Кава — дієвий гепатопротектор

Але потрібна саме кава, а не екстракти на її основі. Кава містить речовини, які здатні захищати печінку від злоякісного переродження. Крім того, вона допомагає знизити ризик розвитку раку печінки в людей, які перехворіли на гепатит. http://bit.ly/2WteKtl

І головне, пам’ятайте, що найкращий спосіб подбати про печінку — вести здоровий спосіб життя. http://bit.ly/2H61DJg

АвторАдміністрація

Все що треба знати про гормони: які є, як діють і коли треба звернутись до лікаря

Гормони — це речовини, що виділяються в ендокринній залозі чи іншому органі із ендокринною функцію, наприклад, жировій тканині, а діють по всьому організму. Розповідаємо докладно, як діють та взаємодіють гормони і коли варто звернутися до лікаря.

Щоби клітина «зрозуміла» сигнал від гормону, на її поверхні чи в ядрі має бути відповідний рецептор — молекула, до якої гормон може приєднатися. Рецептор запускає в середині клітини сигнальний каскад, який визначає її реакцію. Це може бути ативація чи замовкання певних генів, розщеплення жирів або активне поглинання глюкози чи амінокислот, поділ клітини чи збільшення об’єму, або утворення чи виділення клітиною інших гормонів.

Якщо гормону забагато чи замало або рецептори його не сприймають, то говорять про гормональні порушення. Можна мати, наприклад, нормальний рівень гормону росту, але неробочі рецептори і, як наслідок — непропорційний розвиток.

Гормони визначають ріст та розвиток, обмін речовин, стан статевої системи і розмноження, водно-сольовий баланс, реакцію на стрес. настрій та інші речі. Є пептидні гормони — вони утворені із ланцюгів амінокислот, є стероїдні гормони, які походять від холестерину, та гормони-похідні амінокислот.

ЯК ПРАЦЮЄ ЕНДОКРИННА СИСТЕМА

Ендокринна система підтримує так звану динамічну рівновагу в тілі — гомеостаз. Визначення принципу гомеостазу та нейро-гуморальної (нейро-гормональної) регуляції дало в 1940-х поштовх розвитку кібернетики. Річ у тім, що ендокринна система працює за принципом зворотного зв’язку, який у кібернетиці і використали:

  • Є  датчик (найчастіше це відділ мозку гіпоталамус). Він реєструє значення показника (наприклад, рівня гормону тироксину).
  • Уявімо, рівень недостатній. Тоді гіпоталамус запускає сигнал “цей показник слід виправити”. І гіпофіз — інший відділ мозку, підпорядкований гіпоталамусу, — виділяє тиреотропний гормон (ТТГ).
  • Його сприймає щитоподібна залоза і реагує утворенням та виділенням більшої кількості тироксину.
  • Тоді гіпоталамусу реєструє новий сигнал “рівень достатній” і припиняє виділяти ТТГ.

При низці гормональних порушень ця петля зворотного зв’язку порушується. Наприклад, щитоподібна залоза не здатна утворити стільки гормону, скільки треба, або навпаки, невпинно виділяє зайві гормони. Чому ми розповідаємо про кібернетику? Щоб ви збагнули, що гормони гіпофізу в багатьох випадках хороший індикатор решти гормональних показників. Не треба йти здавати “гормональну панель” — лікар передусім аналізує ваш стан і призначає аналіз “тропних” гормонів чи кінцевих показників (як-то рівня цукру).

Головними ендокринними залозами є гіпофіз, гіпоталамус, епіфіз, щитоподібна, паращитоподібна, підшлункова залози, яєчники та яєчка і наднирники. Крім них, гормони виділяють жирова (адипозна) тканина, шлунково-кишковий тракт і нирки.

Головними регуляторами є гіпоталамус та гіпофіз. Вони виділяють як тропні (стимулюючі) так і ефекторні гормони, які діють безпосередньо на тканини. Гіпофіз — це відділ мозку завбільшки з горошину. Його передня частина — аденогіпофіз — виділяє гормони у відповідь на сигнали гіпоталамусу та контролює рівень інших гормонів.

На роботу ендокринної системи впливає вік, прийом лікарських препаратів, хвороби, в тому числі аутоімунні, травми, раціон, спосіб життя, гормони чи подібні до них речовини, що потрапляють ззовні, та генетика.

ЯК ДБАТИ ПРО ГОРМОНАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я?

Не обов’язково здавати гормональну панель, щоб бути певними, що все гаразд. Слід уважно ставитись до свого стану і вчасно звернутися до лікаря — після огляду він скаже, який само аналіз слід здати.

Загальні поради досить універсальні. Про що би не йшлося, слід правильно харчуватися і бути фізично активними.

  • Дотримуйтеся здорового режиму сну. Бажано спати не менше 7 годин.  Люди, яким хронічно бракує сну, більш схильні до тривожності, переїдання, зростають ризики діабету другого типу чи порушеня біоритмів.
  • Їжте якомога менше цукрів та білого борошна. Каші та цільнозерновий хліб значно кращі джерела вуглеводів. Вони стануть на заваді розвитку діабету.
  • Не треба постійно перекусувати і боятися “падіння глюкози”, якщо тільки у вас не діабет. Робіть достатні перерви між прийомами їжі — так клітини не втрачатимуть чутливість до інсуліну.
  • Споживайте достатню кількість йоду. Без йоду щитоподібна залоза не може утворювати тиреоїдні гормони. Денна потреба йоду —  до 150 мг. Це важко порахувати — просто користуйтеся йодованою сіллю (її слід додавати в холодні страви) та їжте морську капусту.
  • Пильнуйте індекс маси тіла та об’єм талії. Ці показники ви можете дізнатися в сімейного лікаря, якщо вдома постійно забуваєте це зробити. Саме вага і співвідношення талії і стегон є хорошими індикаторами ризику гормональних порушень та серцево-судинних хвороб.
  • Знайте про існування гормональної терапії та застосування гормональних контрацептивів з терапевтичною метою. Але в жодному разі не займайтеся самолікуванням.
  • Будьте фізично активними. Це відволікає нас, завдяки цьому ми заспокоюємося,  витрачаємо калорії, знижуємо рівень цукру та вагу, а отже, захищаємо тіло від утворення “зайвих” естрогенів жиром.
  • Киньте курити. Куріння може впливати на рівень гормонів щитоподібної залози. https://bit.ly/2IaRrB6
  • Для жінок критично якомога менше споживати алкоголь, адже він впливає на обмін естрогену і таким чином підвищує ймовірність розвитку гормон-залежних пухлин.
  • Не користуйтеся пластиком, що містить фталати: це пластик типів 3, 6 та 7. Не нагрівайте їжу в пластикових контейнерах і не наливайте в пластик гаряче. Фталати втручаються в роботу статевих гормонів.https://bit.ly/2Iq7JW6

ЯКІ Є ГОРМОНИ І ЯК ВОНИ ДІЮТЬ?

Гіпофіз виділяє гонадотропіни (тобто вони діють на статеві органи):  лютеїнізуючий гормон (ЛГ) та фолікулустимулючий гормон (ФСГ).

ФСГ стимулює утворення естрогену яєчниками і тестостерону яєчками, визрівання фолікулу з яйцеклітиною та сперматогенез. Лютеїнізуючий гормон (ЛГ) відповідає за овуляцію та формування жовтого тіла в яєчниках, та синтез тестостерону клітинами Лейдіга в яєчках.

Пролактин

Виділяється гіпофізом. Це гормон другої (лютеїнової) фази менструального циклу та вагітності викликає збільшення молочних залоз, посилену абсорбцію (всмоктування) поживних речовин в кишківнику. Під час вагітності пролактин стимулює збільшення грудних залоз. Саме  із дією пролактину пов’язують період заспокоєння після оргазму і в жінок, і в чоловіків.https://www.nature.com/articles/3900823

Тестостерон

Тестостерон — це головний чоловічий статевий гормон, але в жінок він також утворюється,  але в наднирниках. У чоловіків він утворюється в яєчках і забезпечує появу вторинних статевих ознак, відносно легкий набір м’язової ваги, накопичення кальцію кістками, утворення колагену в шкірі і підтримку її пружності, прискорений транзит кишківника, інтенсивний обмін речовин та лібідо. Пік тестостерону припадає на 19-20 років, після його рівень починає зменшуватися.  У шкірі тестостерон стає дигідротестростероном — більш активним гормоном, який в деяких чоловіків зумовлює раннє облисіння.

Колоти собі тестостерон і наростити м’язи та чоловічу силу – погана ідея. Є дані, що введення тестостерону збільшує ризик серцево-судинних хвороб та порушення дихання уві сні. Наразі замісна терапія тестостероном показана передусім чоловікам із гіпогонадизмом — недостатньою активністю яєчок.https://bit.ly/2X3q3bk, https://wb.md/2DuFIbo, https://mayocl.in/2Fx8Wa6, https://bit.ly/2pjJmgZ

У жировій тканині на животі тестостерон стає жіночим гормоном естрогеном. Найкращі засоби для підтримки здорового рівня тестостерону — це схуднення, силові вправи, достатній сон, управління стресом, та екстремальні пригоди, як-то стрибки із парашутом.

Естрогени

Естрогени утворюють передусім  яєчники у відповідь на дію ФСГ. Естрогени підтримують розвиток жіночої статури, вторинних статевих ознак, їхній рівень підвищується в першій фазі менструального циклу та особливо під час вагітності. Естрогени  допомагають підтримувати м’язову масу, сприяють виживанню волосяних фолікулів та утворенню колагену в шкірі. До естрогенів чутлива жирова тканина, тому в жінок підшкірні жирові запаси відкладаються передусім на стегнах, а не на животі. Це добре, бо такий жир “безпечний” для серцево-судинної системи, на відміну від жиру на животі.https://bit.ly/2WYV8wU

Жінкам в менопаузі, або жінкам із гіпогонадизмом (недостатньою активністю яєчників, або тим, хто переніс операції) можуть прописати гормональну терапію, щоб запобігти остеопорозу чи дискомфорту.

На основі естрогенів створено низку гормональних контрацептивів. Їх призначають не лише з метою запобігання вагітності, а й в низці медичних станів, наприклад, при сильному передменструальному синдромі чи ендометріозі. Призначати контрацептиви маж лікар. https://bit.ly/2JCnM0w

Алкоголь частково запобігає руйнації естрогенів, тому споживання жінками алкоголю є одним із факторів ризику раку грудних залоз — що більше гормону, то більший ризик, що гормон-чутливі клітини вийдуть з-під контролю. https://ctcaho.pe/2Z3u0Pj

Прогестерон

Це гормон другої фази менструального циклу та вагітності. Його виділяє жовте тіло у відповідь на дію лютеїнізуючого гормону, а на середніх термінах вагітності — плацента. Він потрібен для підготовки матки до імплантації (вживлення) ембріону, підтримки вагітності та розвитку плаценти. Саме із прогестероном пов’язують прагнення солодкого чи солоного і набір ваги та набряки в другу половину менструального циклу чи на ранній стадії вагітності. Через нього в тілі можливі набряки, затримка води, сповільнений рух кишківника і, як наслідок, добре засвоєння нутрієнтів, закрепи і набір ваги.

Порушення утворення прогестерону можуть супроводжувати нерегулярні та болісні місячні, викидні чи синдром полікистозних яєчників.

Є контрацептиви на основі самого лише прогестерону —вони вважаються безпечними навіть для жінок, старших за 35 і які курять. Але їх слід дуже уважно приймати.

Соматотропін – гормон росту

Він виділяється в гіпофізі і діє на низку типів клітин. Наприклад, соматотропін впливає безпосередньо на зони росту кісток і змушує клітини ділитися. Стимулами для виділення соматотропіну є фізичні навантаження, голодування та сон. Те, що діти ростуть уві сні, — не міф. Соматотропний гормон виділяється під час фази глибокого сну.
Бувають і порушення: наприклад, аденома гіпофізу (доброякісне збільшення) може проявлятися як акромегалія: гормон росту утворюється і в дорослому віці. “Найнекрасивіша жінка в світі”  — колись красива Мері Елл Біван мала актромегалію.

Кістки уже не можуть рости в них закриті зони росту. Зате реагують хрящі вух, носу, можливе розростання надбрівних дуг.  Якщо бракує гормону росту, то розвивається пропорційний дварфізм — людина нормально розвинена, але дуже маленька. Якщо дефектний рецептор гормону росту, то скільки б його не було, кістки не можуть рости у відповідь на його сигнал —  і розвивається непропорційний дварфізм, із нормальним тулубом і головою, але короткими кінцівками. Надлишок гормону росту в юному віці проявляється як гігантизм — дуже високий зріст.

Деякі тренери радять приймати гормон росту для схуднення і збільшення м’язової маси. Здоровим людям, в яких немає патологічної недостатності цього гормону чи не було видалення гіпофізу, немає потреби колоти цей гормон — можливі побічні ефекти, як-то діабет чи збільшення грудних залоз в чоловіків. https://mayocl.in/2OZdPkM

Соматостатин

Це гормон підшлункової залози. Його дія протилежна соматотропіну.

Тиреотропний гормон (ТТГ)

Він стимулює щитоподібну залозу утворювати тиреоїдні гормони. Рівень ТТГ зростає, якщо щитоподібна залоза не порається і не утворює достатню кількість гормонів або в разі порушення роботи самого гіпофізу. Дослідження роботи щитоподібної залози, зазвичай, починається з огляду пацієнта та аналізу рівня ТТГ, а не всіх гормонів та антитіл до клітин чи рецепторів.

Тироксин та трийодтиронін

Ці гормони утворює щитоподібна залоза у відповідь на дію ТТГ. Для їх синтезу потрібна амінокислота тирозин, йод, та сигнал у вигляді ТТГ. Тироксин — головний тиреоїдний гормон. Більшість клітин мають рецептори до тиреоїдних гормонів.  Брак тиреоїдних гормонів проявляється як комбінація якихось із перелічених симптомів: слабкість, набір ваги або проблеми із її скиданням, сухе жорстке волосся, втрата волосся, непереносимість холоду, біль в м’язах, закрепи, депресивний стан, дратівливість, порушення менструального циклу чи втрата лібідо. Брак гормонів щитоподібної залози в дітей проявляється як затримка розумового розвитку (кретинизм).  Недостатність може бути наслідком браку йоду в раціоні. В такому разі залоза збільшується. Або ж руйнацією щитовидної залози внаслідок аутоімунної хвороби.

В Україні брак гормонів щитоподібної залози трапляється частіше за надлишок. Тим не менш, варто знати симптоми гіпертиреозу: знервованість та роздратованість, непереносимість спеки і пітливість, тремтіння, втрата ваги або нездатність її набрати, підвищена активність кишківника, набряклість щитовидної залози, тахікардія (часте серцебиття), порушення менструацій, тонка, тендітна і волога шкіра та нерівномірний ріст волосся, порушення сну. Надлишок тироксину може виникати внаслідок запалення залози або якщо з’являються власні антитіла до рецептору ТТН, які імітують дію гормону на рецептор і змушують залозу виділяти гормони.

Важливо споживати достатню кількість йоду (близько 150 мг/добу) та звертатися до лікаря в разі підозри порушення роботи залози чи заради профілактики. Не кваптеся здавати пакет аналізів.

Адренокортикотропний гормон

Ще один гормон гіпофізу. Він стимулює виділення наднирниками кортизолу.

Кортизол

Відомий під брендом “гормон стресу”, але в його функції входить ранкове пробудження, підвищення рівня цукру в крові, утворення глюкози з амінокислот (цей процес називається глюконеогенез), розщеплення жирів і підвищення рівня тригліцеридів в крові, затримка іонів і води в тілі, та пригнічення запалення. Останнє і зумовлює використання протизапальних стероїдних препаратів. https://bit.ly/2G1PhA9

Щоранку в нас виділяється кортизол, і згодом його вміст в крові зменшується. У “жайворонків” він виділяється рано і стрімко, у “сов” — пізніше і поступово. Вигорання або адреналове виснаження може проявлятися як відсутність ранкового піку кортизолу —  “ніколи немає сил встати”.

Ось кілька цікавих фактів про кортизол:

Він накопичується у волоссі.
Кажуть, що в разі стресу слід плакати або тренуватися “до сьомого поту”, бо з потом і сльозами виводиться кортизол. Він справді виходить із цими рідинами — пропорційно до вмісту в крові, але ще дуже багато лишається. Так само кортизол можна знайти і в слині. Щоби кортизол перестав діяти, його має знешкодити печінка – час напівжиття кортизолу 66 хвилин, а в разі дуже високого рівня – 2 години. https://bit.ly/2v20cod Можете не плакати і не пітніти при стресі —  достатньо просто заспокоїтися чи відволіктися.

Стрес, що ми пережили, не “триває кілька років”, як можна прочитати в інтернеті. Але хронічний стрес справді має серйозні наслідки: пригнічення деяких ланок імунної системи, накопичення жиру на животі (абдомінальне ожиріння), гірше засвоєння нутрієнтів в кишківнику. Сильний стрес матері під час вагітності — війна, стихійне лихо, смерть близької людини — впливає на здоров’я та розумові здібності дитини і навіть онуків. Високі дози кортизолу буквально лишають свій слід  на активності низки генів — це явище називається епігенетичне успадкування.

Патологічно висока, не пов’язана зі стресом кількість кортикотропного гормону проявляється як синдром Іценка-Кушинга, коли наднирники виділяють забагато кортизолу: виникає абдомінальне ожиріння, місяцеподібне обличчя і візуально коротка шия, фізична втомлюваність, стриї на шкірі. Часто синдром Іценка-Кушинга має субклінічну картину. Можуть бути і інші причини  цього синдрому.

Антидиуретичний гормон (АДГ)

Виділяється в гіпофізі. Він змушує ниркові канальці активніше поглинати воду (цей процес називається реабсорбція). АДГ виділяється, коли ми відчуваємо спрагу, у нас впав тиск чи відбулася втрата крові. Алкоголь та в меншій мірі кава блокують дію АДГ, тому нирки виводять більше рідини, ніж треба. Це проявляється, як зневоднення та пошук вбиральні.

Альдостерон

Це ще один гормон, що регулює водно-сольовий обмін. Він відноситься до групи мінералокортикоїдів і виділяють його наднирники. Він змушує ниркові канальці та кишківник вбирати воду та іони натрію та виводити калій.

Окситоцин

Відомий під брендом “гормон любові”, але це хибна назва. У ролі гормону окситоцин задіяний, радше, в наслідках любові, а саме у скороченні гладенької мускулатори матки під час оргазму та пологів, виділенні молока під час лактації. У якості нейромедіатору окситоцин може брати участь у відчутті спорідненості та близькості, але не закоханості.

Мелатонін

Епіфіз (шишкоподібна залоза) виділяє мелатонін, “гормон сну” — він проникає в спинномозкову рідину, а звідти в кров. Мелатонін  залучений в роботу статевих залоз, циркадні ритми (чергування сну/бадьорості упродовж дня) та протизапальну, антиоксидантну і ангіопротекторну роль.https://bit.ly/2G4GTA0. Синє світло екранів ґадждетів і телевізору, вуличне світло стає на заваді виділенню мелатоніну. Вночі потрібна темрява.

Кальцитонін

Гормон щитоподібної залози, який зменшує рівень кальцію в крові і сприяє відкладанню кальцію в кістках.

Паратиреоїдний гормон

Паращитоподібна залоза виділяє паратиреоїдний гормон, коли рівень кальцію в крові стає занизьким і його треба підняти. Завдяки цьому гормону кістки активно віддають кальцій в кровотік, а нирки і кишківник його не випускають із тіла. Надлишок паратгормону проявляється як судоми. Якщо ви не споживаєте достатню кількість багатих на біодоступний кальцій продуктів, його рівень в крові буде сталим завдяки дії паратгормону, але в кістки поступово втрачатимуть кальцій. https://bit.ly/2GDkltI

Кальцітріол

Ще один гормон, залучений в обмін кальцію, це активна форма вітаміну D або 25-гідрокси-вітамін D. Ця активна форма утворюється в нирках під дією паратгормону. Він забезпечує поглинання кальцію в кишківнику. При порушенні роботи нирок активна форма вітаміну D не утворюється, навіть якщо його попередник (вітамін D2, наприклад) є в достатній кількості. У такому випадку кальцій не засвоюється, і кістки його втрачають.

Інсулін

Цей гормон знижує концентрацію глюкози в крові. Його виділяють бета-клітини підшлункової залози. Підшлункова  цікавий орган, адже вона об’єднує і екзокринну функцію — виділення підшлункового соку, і ендокринну — виділення гормонів.

Рівень глюкози має бути сталим, а якщо її стає забагато, то вона  має перетворитися на жир і відкластися під шкірою. Інсулін активує ферменти, що перетворюють глюкозу на глікоген — запасний формат глюкози, який відкладається в печінці та м’язах. Печінка запасає обмежену кількість глікогену, і тому, якщо ми переїдаємо вуглеводів, особливо їжі із високим глікемічним індексом на наванаженням, то зайва глюкоза перетворюється на жир і відкладається.

Інсулін допомагає м’язам поглинати глюкозу та амінокислоти. Тому після тренування радять їсти не просто білкову  їжу, а й трохи вуглеводів. Втім, коли м’язи активно тренуються, вони поглинають глюкозу і без інсуліну.

Маніпуляції із відкладання глікогену знайомі бігунам — це “глікогенова суперкомпенсація”. Коли спершу виснажують запаси глікогену тренуваннями та дієтою, а потім починають їсти багато вуглеводів. В такому разі ферменти особливо чутливо реагують на інсулін, і запасають більше глікогену, ніж зазвичай.

Цукровому діабету, зазвичай, передує стан нечутливості до інсуліну. Згадайте про гормони та рецептори — може бути гормон, але клітина на нього не реагуватиме. Якщо людина має зайву вагу, абдомінальне ожиріння, часто перекусує солодким, фізично неактивна, то може розвинутися стійкість (резистентність) тканин до інсуліну. Рівень глюкози буде постійно високим, і гіпоталамус і підшлункова прагнутимуть його понизити за рахунок виділення все більшої і більшої кількості інсуліну. Але петля зворотного зв’язку не спрацьовує. Згодом може розвинутися діабет другого типу — хронічне захворювання, коли організм не здатен утворювати достатню кількість інсуліну.

Цукровий діабет небезпечний ускладненнями: пошкодженням судин, нервів, сітківки очей, хворобою нирок, порушеним рівнем тригліцеридів, ризиком деменції.

Найкращими запобіжниками діабету чи переддіабету є фізична активність, відсутність перекусів солодощами, збалансоване харчування, здорова мікрофлора кишківника — для цього не конче пити пробіотики, достатньо їсти багаті на клітковину овочі і крупи, та вчасний огляд в лікаря. Не обов’язково робити тести на інсулінорезистентність — ви можете просто перевірити рівень цукру натщесерце.

Адипонектин

Це гормон жирової тканини, який допомагає боротися із резистентністю до інсуліну. Коли в нас мало жиру на животі, всім адипоцитам (жировим тканинам) вистачає кровопостачання. Вони здорові та виділяють адипонектин — гормон, що збільшує чутливість тканин до інсуліну. Завдяки йому зменшується ризик захворіти на діабет. Крім цього, адипонектин захищає судини і серце та зменшує запалення. Кортизол пригнічує виділення адипонектину.

Глюкагон

Гормон підшлункової залози, який має протилежну інсуліну дію. Він підвищує рівень цукру в крові. Глюкагон спиняє поглинання глюкози жировою тканиною, і зумовлює розпад глікогену та м’язів, та глюконеогенез — утворення глюкози з амінокислот. Ось чому, коли ми намагаємося схуднути і сильно скорочуємо споживання вуглеводів, потрібно збільшити кількість білка — це перше джерело енергії, коли запаси вуглеводів в тілі закінчилися. Жири розщеплюються поволі, в той час, як амінокислоти м’язів чи їжі стають “жертвами” ефектів  глюкагону.

Адреналін

Це гормон наднирників і нейромедіатор. Є кілька типів рецепторів до адреналіну, тому різні клітини по-різному реагують на цей гормон. Адреналін допомагає нам мобілізуватися в разі небезпеки: він підвищує рівень глюкози в крові, перерозподіляє кровотік так, що м’язи отримують більше кисню, а кишківник і нирки — менше. Адреналін розширює зіниці очей та бронхи, та прискорює серцебиття. Саме тому його колють при анафілактичному шоку чи зупинці серця.

Адренлін допомогає запам’ятовувати емоційно-забарвлені події. Ось чому ми добре пригадуємо екстремальні пригоди. https://bit.ly/2WZttMl  Якщо адреналіну забагато, але причин для бентеги немає, це призводить до агресивної поведінки чи безсоння.

АвторАдміністрація

Де міститься глутамат натрію і як впливає на здоров’я

Глутамат натрію — поширена харчова добавка. Люди нарікають, що від неї болить голова, обличчя може ставати червоним та набряклим, посилюється серцебиття, виникає нудота та слабкість. Насправді, це не найбільш корисна добавка, яку часто додають до малопоживної їжі. Дарія Озерна на Радіо Культура з’ясовувала, чи дійсно глутамат натрію настільки шкідливий.

ДЕ МІСТИТЬСЯ ГЛУТАМАТ НАТРІЮ І ЯК ВПЛИВАЄ

Глутамат натрію — це сіль глутамінової кислоти. Вона зустрічається в чіпсах, вермишелі миттєвого приготування, китайській їжі, соєвому соусі, грибах та курячому бульйоні. Саме глутамат посилює смак та запах цих продуктів, а також наше бажання їх з‘їсти. Глутамат природно присутній в традиційних азійських стравах, і йому приписують смак насиченої запашної їжі “умамі“, п‘ятий смак, окрім солодкого, солоного, кислого та гіркого.

Численні дослідження засвідчили, що від глутамату натрію дійсно може бути погано, але лише чутливим до нього людям. В цілому він безпечний в досить високих дозах, адже ми самі утворюємо глутамінову кислоту. https://goo.gl/2n3C9Mhttps://goo.gl/8wMtsi.

Глутамінова кислота також один з найбільш поширених нейромедіаторів в мозку. Нейрони виділяють його, коли спілкуються між собою. Але багато глутамінової кислоти в мозку не на користь. Дослідження показали, що коли її понад міру — нейрони починають гинути. https://goo.gl/3e5Pex

Це не означає, що продукти з глутаматом можуть потенційно шкодити мозку. Адже глутамінова кислота, спожита в складі їжі, до нього не надходить. Ми можемо їсти багато продуктів з глутаматом, але вони не потраплять в центральну нервову систему, бо не долають бар‘єр між кров‘ю та мозком. Мозок сам утворює цей нейромедіатор в потрібній кількості. https://goo.gl/78spFHhttps://goo.gl/pwCsF2

ЯК НАДМІРНЕ СПОЖИВАННЯ ГЛУТАМАТУ НАТРІЮ ШКОДИТЬ ЗДОРОВ’Ю

Глутамат натрію, а точніше його надмірне споживання, може завдати шкоди здоров‘ю.

Він є в складі так званої “сміттє-їжі” — як-то в чіпсах сухариках чи розчинних супах. Така їжа малопоживна, не містить клітковини, вітамінів чи необхідних нам корисних речовин. Все, що ми з неї отримуємо — калорії та інтенсивний смак, що збільшує бажання їсти цю їжу ще.

Глутамат натрію в їжі — це вільний глутамат, не зв‘язаний з білками. Він швидше проникає в кров, тому його концентрація різко зростає. Через виникнення таких піків, чутливим людям може стати погано. Натомість, природний глутамат їжі, який є в помідорах, грибах чи курятині, зв’язаний з білками. Він проникає в кров поступово без різкого зростання.

Ще одна небезпека — вміст натрію. Його надлишок підвищує тиск, шкодить роботі нирок, серця та судин. Тому людям із серцево-судинними хворобами слід уникати не лише солоної їжі, а й всього, що має багато натрію, в тому числі глутамату натрію.

АвторАдміністрація

Чи корисно дотримуватись посту і як це робити правильно

Нині люди часто дотримуються Великого посту не лише з огляду на віру, а щоби схуднути чи дисциплінувати себе. З’ясували, чи це справді корисно для здоров’я, від яких продуктів не варто відмовлятися і як знайти розумну альтернативу.

МЕНШЕ М’ЯСА – ДОБРЕ

Велика перевага для здоров’я під час Великого посту – відмова від процесованого м’яса, тобто ковбас, сардельок і копченостей. Саме процесоване м’ясо з димком, сальцем, сіллю, бензпіренами збільшує ризик деяких видів раку (https://bit.ly/2pPBkjs, https://bit.ly/2OcAUMX), а також гіпертензії та порушення обміну жирів (https://bit.ly/2JnYbNt,https://bit.ly/2UJacy9). Зверніть увагу, що просто шматочок сала і печеного м’яса птиці загрози не становить.

БІЛЬШЕ ОВОЧІВ – ЩЕ КРАЩЕ

Користь посту для здоров’я залежить від меню, якого ви дотримуватиметеся. Наприклад, Великий піст можна прожити за так званим “раціоном бідних”, коли їдять переважно рис, білий хліб і  картоплю, і не бачать городини та олій. Так харчуються в країнах, що розвиваються, і наражаються на брак вітамінів та білкової їжі. Інший варіант – включити в щоденне меню багато різноманітної рослинної їжі, отримати вітаміни, мікроелементи, клітковину, і, як наслідок, мати здорові кишківник, судини, мозок, шкіру та зміцнений імунітет.

Доведена користь веганства і вегетаріанства – передусім в різноманітному рослинному раціоні.

Піст –  це не лише вінегрет. Це також і пастернак, селера, кольрабі, ріпа, редис, чорнослив, порей, гострий перець, петрушка, черемша, часник, яблука, журавлина, обліпиха, зелений горошок, томатна паста, кукурудза і гриби. https://bit.ly/2JnYbNt, https://bit.ly/2WaPHdM.

БОБОВІ – НЕ ЛИШЕ КВАСОЛЯ

Цікавий факт: англійською Великий піст – це Lent, а сочевиця – lentils. Але вони мають різне походження: Lent – це староанглійське слово, що позначало період подовження світлового дня. Хай там що, але бобові в раціоні це добре, і не лише в піст. Ось які вони мають переваги:

  • Бобові – це джерело повноцінного білка, тобто незамінних амінокислот. Їх можна додавати в супи та в салати, і робити із них паштети.
  • Сочевиця, горох, нут, квасоля та боби – це і повільні вуглеводи. Тобто вони не підвищують рівень цукру в крові стрімко.
  • Вважайте бобові мультивітамінними пігулками. Вони містять  вітаміни групи В, необхідні для утворення нейромедіаторів, та мікроелементи калій, фосфор, залізо, цинк і марганець.
  • Бобові – це клітковина, а отже, здоровий кишківник і здоровий рівень холестерину. Клітковина – це вуглеводи, які перетравлюють кишкові бактерії. При цьому ми як бонус отримуємо деякі амінокислоти, вітамін К, жирні кислоти із коротким ланцюгом, які  мають онкопротектя. торні властивості, попередники нейромедіатору серотоніну, та інколи здут

Здуття – це найбільша претензія до бобових. Якщо після квасолі та бобів почуваєтеся погано, то спробуйте тушкований  зелений горошок, нут та сочевицю, відварюйте їх з додаванням соди.

ПІСТ — ПРИВІД ЗГАДАТИ ГРИБИ

Білі гриби, печериці, шиїтаке, гливи та інші гриби містять багато амінокислоти глутатіону, клітковину бета-глюкан, мікроелемент селен, жир холін, вітамін D, антиоксидант ерготионеїн. Тобто це набір досить унікальних і дуже потрібних нутрієнтів. Дві порції грибів на тиждень можуть знизити ризик деменції в старшому віці, показало нещодавнє дослідження.

НИЗЬКОЖИРОВА ДІЄТА — ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО

Великий піст передбачає майже повну відмову від масла, олій та жирів в складі тваринних продуктів, як то лецитин яєць чи риб’ячий жир. Що нам дасть знежирений раціон?

Низькожирові дієти можуть бути корисними для людей із ожирінням та порушеннями жирового обміну. Але їх слід дотримуватися місяцями та роками, а не 49 днів, і для схуднення вони такі само ефективні, як суворі низьковуглеводні, доводить аналіз, опублікований в “The Lancet”.  Тобто відмова від жирів протягом посту  здоров’я принципово не покращить.

Жири – це не лише зайва вага і проблеми із серцем. У жирах є вітаміни А, Е і Д, холестерин та поліненасичені жирні кислоти. Без цих вітамінів не працюватиме як слід імунна система, погіршуватиметься зір, може порушитися обмін кальцію і біль вразливими стануть молекули тіла до атак вільних радикалів. Поліненасичені жирні кислоти потрібні імунній системі і мозку. Відсутність холестерину в раціоні збільшує ризик депресії та порушення утворення статевих гормонів.

Що робити:

  1. Їсти горіхи, льон, гарбузове та соняшникове насіння піст не забороняє. В них є вітамін Е та поліненасичені жирні кислоти. Їх слід їсти справді багато.
  2. Схуднення під час посту дещо звільнить запаси вітаміну Д жирової тканини – дотримуйтесь посту, але не зловживайте вуглеводами.
  3. Поєднуйте горіхи і моркву чи курагу – так жиророзчинний про-вітамін А  буде засвоюватися.
  4. Не вдавайтеся до довгих тижнів смаження пісної їжі на соняшниковій олії, наче це “менший гріх”. Так, зі скоринкою смачніше. Але в соняшниковій олії багато омега-6 поліненасичених жирних кислот, які сприяють запаленню та атеросклерозу, а смаження створює канцерогенні сполуки.
  5. “Пісні” маргарини в печиві чи інших продуктах – це джерела транс-жирів. А транс-жири – це небезпека для здоров’я. Вони збільшують запальний фон і сприяють розвитку серцево-судинних хвороб.

ЯЙЦЯ — ПОТРІБНІ

Яйця це збалансований і зручний продукт. В них є практично всі вітаміни, повноцінний білок та корисні жири: наприклад, холін та лецитин, потрібні для роботи нервової системи та печінки. Якщо ви дотримуєтесь посту, то регулярно їжте соєві продукти, гарбузове та соняшникове насіння, кукурудзу та шпинат. Все це разом дещо замінить яйця. https://bit.ly/2FlMWkn,https://wb.md/2Oct9qy

МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ — КОМПЛЕКСНЕ ПИТАННЯ

Якщо перестати їсти все молочне, в тому числі продукти із сухим молоком, то шкіра може стати чистішою. Річ у ксеноестрогенах (гормонах) корів, яких доять протягом вагітності. Сальні залози шкіри деяких людей до них дуже чутливі, тому молочні продукти в них можуть стати причиною вугрів. Піст – привід перевірити гіпотезу про шкоду молочних продуктів обличчю.

Інший темний бік молока – це лактоза. Деякі люди в дорослому віці її уже не розщеплюють, і цільне молоко та продукти із сухим молоком викликають в них здуття чи діарею.

З іншого боку, витримані сири та йогурти корисні і досить безпечні – вони практично не містять лактози і багаті на кальцій, який добре засвоюється. Споживання сирів та йогуртів змешує ламкість кісток, ймовірність розвиткудіабету другого типу і вони ніяк не шкодять здоров’ю серця і судин.

Пісною альтернативою кисломолочних продуктів може бути величезна миска квашеної капусти. Саме вона містить і співставну кількість кальцію, і пробіотичні лактобактерії.

БЕЗ РИБИ НЕ МОЖНА

Навіть у Великий піст є кілька днів, коли можна їсти рибу. Багато хто, на жаль, з різних причин рибу не їсть і без посту. А дарма: регулярне споживання жирної морської риби (оселедця, скумбрії) забезпечує мозок, серце і судини та імунну систему омега-3 поліненасиченими жирними кислотами. Достатньо з’їсти одну велику запечену скумбрію на тиждень, щоб покрити потребу в жирах. Це коштуватиме як упаковка сосисок.

Але якщо ви вирішили постувати, то щодня їжте лляне та гарбузове насіння, волоські горіхи,  морську капусту та тахіні (кунжутну пасту). Це певною мірою компенсує нестачу омега-3 поліненасичених жирних кислот.

КАШІ — ЦЕ ДОБРЕ, АЛЕ ХАРЧУВАННЯ ЛИШЕ КАШАМИ — НІ

Основним джерелом калорій в піст стають вуглеводи. З одного боку, це добре. В кашах – гречаній, перловій, пшеничній, пшоняній, вівсяній, кукурудзяній – крім вуглеводів, є клітковина, мікроелементи, вітаміни групи В та білок. Кожна із цих круп має свою суперсилу. Наприклад, перлова та вівсяна нормалізують рівень холестерину, кукурудзяна містить селен, а в гречаній багато заліза. Каші добре поєднуються з насінням гарбуза та льону і грибами.

З іншого боку, не варто зловживати і харчуватися самими лише вуглеводами, особливо білими хлібом, білим рисом і макаронами без нічого. Вони мають високий глікемічний індекс, і не містять нічого корисного. Саме такий раціон  призводить до нестачі вітаміну В1, появі закрепів і набору ваги. https://bit.ly/2wyeFJ5, https://bit.ly/2xBZ6mU

АвторАдміністрація

Як впливає питтєвий режим, куріння і високий тиск на здоров’я нирок

Часто хвороби нирок розвиваються внаслідок підвищеного артеріального тиску, діабету, зайвої ваги чи куріння. Найчастіше – непомітно аж до важкої форми. Виявити їх можуть звичайні аналізи – крові та сечі, а запобігти їхньому розвитку – прості правила щоденного життя. 

ЯК ВПЛИВАЄ ПИТТЄВИЙ РЕЖИМ НА ЗДОРОВ’Я НИРОК

Достатня кількість води – запорука нормальної роботи нирок. Рідина для нирок – це своєрідний розчинник накопичених в тканинах продуктів розпаду і формування сечі. Оптимальний варіант – регулярне питття впродовж всього дня.

Важливо: вашому організму передусім потрібна звичайна чиста питна вода – не мінеральна або солодка газована вода.

Скільки пити – залежить від вашого організму, фізичного навантаження, клімату, загального стану здоров’я тощо. Тому найкращий орієнтир – відчуття спраги. Орієнтовні норми споживання рідини для дорослих з вагою 70-75 кг у – 2800-3000 мл. Сюди входить будь-яка рідина – включно з усіма рідкими стравами і напоями. При цьому краще обмежити солодкі газовані, соки та соковмісні напої.

ЯК ПОВ’ЯЗАНІ АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК І НИРКИ

Високий артеріальний тиск є однією із найпоширеніших причин розвитку захворювань нирок. Якщо ж у вас також діабет, серцево-судинні захворювання, підвищений холестерин – ваші нирки в небезпеці. Такий комплекс чинників часто викликають серйозні порушення функцій нирок.

Якщо ви належите до групи ризику, регулярно проходьте обстеження для перевірки функцій нирок. І ні в якому разі не займайтесь самолікуванням. У питанні з нирками це може призвести до значного погіршення стану і переходу хвороби у важчу стадію.

ЯК КУРІННЯ ВПЛИВАЄ НА НИРКИ

Куріння є однією із причин зменшення кров’яного потоку до деяких частин нирки. Коли менша кількість крові постачається до нирок, цей орган починає гірше функціонувати.

Крім того, куріння підвищує ризик раку нирок. Що довше та частіше ви курите – то вищий ризик. Небезпечні не тільки сигарети, а й сигари та люльки. Пасивні курці також потрапляють в зону ризику.

З першого дня відмови від сигарет ваш організм почне відновлюватися – ризики зменшуватимуться.

ЩО ЇСТИ, ЩОБИ НИРКИ БУЛИ ЗДОРОВІ

Збалансоване харчування і підтримка ваги у нормі – це одна із головних умов профілактики діабету, серцево-судинних захворювань та хронічних хвороб нирок.

Найпростіша профілактика хвороб нирок – режим харчування. Їжа повинна рівномірно надходити в організм, не перевантажуючи травну систему і нирки, не містити критичної кількості подразнюючих речовин – солі, прянощів.

ЧОМУ ВАМ ПОТРІБЕН СПОРТ

Фізичні навантаження допомагають нормалізувати артеріальний тиск, покращити мікроциркуляцію крові в нирках і таким чином зменшити ризик розвитку хронічних хвороб нирок. Навіть якщо ви не в групі ризику, спорт добре спроцьовує як профілактика хвороб нирок. Немає часу для спорту? Старайтесь використати кожну можливість для руху впродовж дня і більше ходіть пішки. 45-хвилина прогулянка щодня значно покращить ваш стан і мінімізує ризики розвитку хвороб нирок.

Регулярні вправи допоможуть уникнути застою крові в органах малого таза, затримки сечі в організмі, запалень сечовидільної системи. Фізична активність – це також профілактика слабкої активності кишечника і поганого травлення, застою жовчі і утворення конкрементів (“каміння”),  запальних захворювань репродуктивної системи у чоловіків і жінок.

АвторАдміністрація

Чи існує закислення організму і що треба знати про лужну дієту

В теорії це працює так: люди вимірюють рівень кислотності свого організму (pH сечі) та на основі результату обирають раціон – відмовляються від продуктів, які “закислюють” організм. Наукових доказів ефективності цієї дієти немає, але домогтися зниження ваги можливо, бо люди відмовляються  від процесованих продуктів та алкоголю. Розвінчуємо низку міфів про закислення організму.

 

ЧОМУ ЛЮДИ ПРАГНУТЬ ЗМЕНШИТИ КИСЛОТНІСТЬ ОРГАНІЗМУ: ДІЄТА

Досить популярна дієта передбачає відмову від продуктів, які “закислюють” наш організм. Вони начебто спричиняють зниження показника pH (водневого показника), внаслідок чого виникає шкідливе для нас кисле середовище. Це, на думку адептів теорії закислення, сприяє набору зайвої ваги, шкодить кісткам та негативно впливає на роботу шлунково-кишкового тракту. Щоби цього не відбувалось, рекомендують дотримуватись лужної дієти.

Вона передбачає зменшення вживання “кислих” продуктів — м’яса, яєць, пшениці та інших зернових, цукру, молочних продуктів, кофеїну, алкоголю та процесованих продуктів на користь “лужних”, тобто тих, що знижують рівень кислотності організму.

 

ЯК ВИМІРЮЮТЬ КИСЛОТНІСТЬ І ЧОМУ ЦЕ НЕЕФЕКТИВНО

Прихильники теорії закислення вважають, що можна виміряти показник кислотності всього організму, вимірявши показник pH сечі. І у разі, якщо він підвищений, звинувачують згадані вище продукти та радять від них відмовлятись. Чи маємо ми орієнтуватись на показник pH при виборі раціону? Однозначно ні:

  • Цей показник зображає концентрацію іонів водню, тобто протонів у певному розчині, тому ми можемо говорити про показник pH води, крові чи слини, але не всього організму (https://goo.gl/b649yQ). Єдиного показника кислотності організму не існує.

Тест-системи, які вимірюють рН сечі, не можуть показувати інформацію про рівень рН організму. Їжа та напої впливають на кислотність або лужність сечі, але це єдина рідина, яка зазнає впливу. Виділення кислоти у сечі є одним з основних способів регулювання балансу рН в організмі.

  • Кислотність крові є одним із найстабільніших показників — він дорівнює від 7.35 до 7.45. Сталу кислотність крові підтримує низка систем — нирки, легені, біохімічні буферні системи крові (https://goo.gl/BY5PSM).

Навіть хронічні хвороби не впливають на кислотність крові. Цей показник може трохи змінюватися лише в разі патологічних станів — таких як: ацидоз через обмін речовин, порушення роботи нирок або внаслідок надмірного навантаження на м’язи та втрати іонів. Згодом показник рН крові повертається в межі норми. Але це відбувається не через харчування — жодні продукти не можуть цього змінити.

  • Середовище в шлунку завжди буде кисле, у дванадцятипалій кишці — лужне. Це не залежить від певних продуктів.

 

ПРАВДА І МІФИ ПРО ЗАКИСЛЕННЯ ОРГАНІЗМУ

Один з популярних міфів — закислення організму шкідливе для нас, бо викликає остеопороз. Начебто для нейтралізації надлишків кислоти організм витягує кальцій з кісток. Низка досліджень не підтвердили цього зв’язку, а ефективність лужної дієти для здоров’я кісток не доведена (https://goo.gl/r6bLJyhttps://goo.gl/HMcXqC).

Деякі адепти цієї дієти вважають її ефективним способом запобігти раку. Їхній аргумент — ракові клітини живуть в кислому середовищі, відповідно лужні продукти в цьому випадку можуть бути “ліками”.

Це не так. Пухлинний ріст зумовлюють різноманітні чинники: канцерогени, генетична схильність, радіоактивне випромінювання, імунодефіцитні стани, гормональні порушення, раціон — але не кислотність! Адже ферменти пухлинних клітин такі самі, як і в здорових. Їм потрібна та сама кислотність середовища. Зміни стосуються регуляції клітинного поділу, але не численних ферментів “домашнього господарства” клітини.

Фактично не існує досліджень, які підтверджують, що лужність якимось чином може вберегти від раку (https://goo.gl/bnngmF).

В цілому наукових доказів ефективності цієї дієти немає. Втім, ефект зниження ваги все-таки є. Передсім це відбувається через відмову від процесованих продуктів та алкоголю. Натомість прихильники цієї дієти вживають багато овочів та фруктів. Далеко не всі вони лужні, і їхня користь скоріше не в кислотності, а у вітамінах, поліфенолах та клітковині (https://bit.ly/2HJmGDL).

Те, що ми їмо — важливо. Але кислотність — не той показник, на який варто звертати увагу.

АвторАдміністрація

Чому потрібно зробити щеплення проти грипу і як пройти вакцинацію

Протягом найближчих тижнів в аптеки доставлять усі 350 тис доз вакцин проти грипу. На початку епідемічного сезону грипу Центр громадського здоров’я МОЗ України нагадує, чому потрібно вакцинуватися проти грипу, кому треба зробити щеплення насамперед, які вакцини є в країні і як пройти вакцинацію.

ЯКІ ВАКЦИНИ ПРОТИ ГРИПУ Є В КРАЇНІ

Цьогоріч в Україні доступні дві вакцини проти грипу: «Ваксігрип Тетра» (виробник — «Санофі Пастер», Франція) і «Джісі Флю» («Грін Кросс Корпорейшн», Південна Корея) — обидві якісні та безпечні.

Вакцину «Ваксігрип Тетра» можна застосовувати для щеплення дітей віком від трьох років, а «Джісі Флю» — від шести місяців.

Загалом 350 000 доз вакцин проти грипу протягом найближчих тижнів доправлять до аптек по всій Україні.

Вакцинація проти грипу належить до рекомендованих щеплень та відсутня у національному календарю щеплень, тому вакцину можуть закуповувати за гроші місцевих бюджетів, підприємств або власним коштом громадян. МОЗ України закликає керівництво закладів охорони здоров’я, підприємств та установ забезпечити вакцинування громадян, особливо із груп ризику, які щоденно працюють у колективі й наражають себе на небезпеку зараження вірусом грипу.

Запобігання грипу допоможе заощадити кошти: за різними оцінками, захворювання на ГРВІ, зокрема грип, коштує хворому від 420 до 2 800 грн залежно від його тяжкості, а для держави збиток становить 4 200–7 800 грн. Вартість вакцин складе від 200 грн до 300 грн.

ЧОМУ ПОТРІБНО ВАКЦИНУВАТИСЯ

Щороку в Україні реєструють близько 6 млн інфекційних захворювань, 98% з яких припадає на грип та ГРВІ. За даними минулого епідсезону, в нашій країні було зафіксовано сім летальних випадків унаслідок грипу. Жоден із пацієнтів не був щеплений проти грипу.

Щорічна вакцинація — найдієвіший засіб для профілактики грипу. Вакцина не впливає негативно на імунітет людини, а зміцнює його і змушує працювати більш активно і продуктивно.

Переваги вакцинації:

  • ймовірність тяжкого перебігу захворювання та ускладнень зменшується на 60%;
  • ймовірність смертельних випадків зменшується на 80%;
  • частота госпіталізацій зменшується приблизно на 50%.

КОМУ НЕОБХІДНО ВАКЦИНУВАТИСЯ НАСАМПЕРЕД

Передусім щеплення рекомендоване людям, які входять до груп ризику:

  • медпрацівникам;
  • учителям;
  • дітям віком до п’яти років;
  • вагітним;
  • літнім людям віком від 60 років;
  • пацієнтам із хронічними захворюваннями;
  • усім, хто працює в місцях скупчення людей.

ЯК ПРОЙТИ ВАКЦИНАЦІЮ

1. Зверніться до свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра

Лікар огляне вас, визначить, чи немає проитпоказань, а також надасть поради щодо транспотування вакцини, адже вона вимагає збереження холодового ланцюга.

Протипоказання до вакцинації:

  • гіперчутливість до будь-якої складової вакцини, а також до компонентів курячого м’яса чи курячого яйця (вакцину отримують шляхом вирощування вірусів грипу в курячому яйці);
  • пацієнти з лихоманкою або недостатньою вагою тіла;
  • пацієнти з гострим, серйозним чи активним захворюванням серця, судин, нирок або печінки;
  • пацієнти з гострим респіраторним захворюванням або іншими активними інфекційними захворюваннями;
  • пацієнти у період одужання;
  • пацієнти, у яких діагностовано імунодефіцитне захворювання.

2. Придбайте вакцину в аптеці вашого міста чи безпосередньо у клініці

Від часу придбання вакицини до її введення має пройти не більше двох годин, інакще є ризик, що вакцина втратить свої захисні властивості. Тому важливо зберегти чек для визначення точної дати й часу придбання вакцини.

Доставити вакцину до кабінету щеплень важливо без порушень холодового ланцюга. Інакше вакцина може втратити свої якості. У пригоді стане спеціальна сумка з холодовим елементом, яку можна придбати або ж отримати під заставу в аптеці (близько 200 грн). Також деякі аптеки надають послугу безкоштовної доставки вакцини.

3. Отримайте щеплення

Вакцинацію здійснюють у кабінетах щеплень або кабінеті сімейного лікаря, якщо він облаштований для цього.

 

КОЛИ ВАКЦИНУВАТИСЯ

Вакцинуватися бажано до початку циркуляції вірусів грипу (у вересні-жовтні), щоби утворилися імунітет і достатня кількість захисних антитіл. Для цього потрібно приблизно два тижні.

Однак щеплення можна робити й пізніше, навіть якщо у вашому регіоні уже зафіксовано сезонні спалахи грипу.

Вакцинація є найнадійнішим методом профілактики грипу та попередження важких ускладнень хвороби. Одне щеплення захищає впродовж усього сезону грипу від найбільш розповсюджених і небезпечних штамів.

 

ЯКІ ШТАМИ ВІРУСУ ГРИПУ ЦИРКУЛЮВАТИМУТЬ У 2018–2019 РОКАХ

За прогнозом Всесвітньої організації охорони здоров’я, у новому епідсезоні в Україні ймовірно циркулюватимуть:

  • вірус, подібний до A/Michigan/45/2015(H1N1)pdm09;
  • вірус, подібний до A/Singapore/ INFIMH-16-0019/2016(H3N2);
  • вірус, подібний до B/Colorado/06/2017.

Саме до цих небезпечних штамів допоможуть сформувати імунітет вакцини.

Якщо ви захворіли — негайно зверніться до лікаря та не займайтеся самолікуванням.

Пам’ятайте, що хворий на грип або інші ГРВІ за один день можете заразити до 100 своїх колег чи випадкових перехожих.

АвторАдміністрація

ГРИП: що робити? Симптоми, інфекційний контроль, вакцинація

ГРИП: що робити?

Грип – це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті.
Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим.Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого.Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.

Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом — коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого.
Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів – це, в середньому, 7 днів.

Симптоми, що вимагають лікування вдома

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов’язково повинна залишатися вдома – щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них.

Такими симптомами є:

  • підвищена температура тіла;
  • біль у горлі;
  • кашель;
  • нежить;
  • біль у м’язах.

З будь-якими з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря – його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання.

Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.

Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації

Якщо стан хворої людини погіршується, не зволікайте з госпіталізацією, адже тепер під загрозою — її життя.
Викликайте «швидку» чи терміново звертайтеся безпосередньо до лікарні, якщо присутні наступні симптоми:

  • сильна блідість або посиніння обличчя;
  • затруднення дихання;
  • висока температура тіла, що довго не знижується;
  • багаторазове блювання та випорожнення;
  • порушення свідомості — надмірна сонливість чи збудженість;
  • болі у грудній клітці;
  • домішки крові у мокроті;
  • падіння артеріального тиску.

Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів – небезпечно. Затримка з госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

Інфекційний контроль: прості речі рятують життя

Вірус грипу небезпечний, але не всесильний. Можна легко уникнути зараження грипом навіть під час епідемії, якщо дотримуватись кількох простих речей.

Навіть якщо ознак хвороби немає:

  1. Уникати скупчень людей – аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів. Особливо актуально під час сезону грипу та епідемій.
  2. Користуватися одноразовими масками при необхідності – щоб захистити себе чи оточуючих від зараження. Так маскою повинна користуватися людина, яка доглядає за інфекційним хворим чи просто спілкується з ним. Хвора людина повинна використовувати маску лише в одному випадку: якщо їй доводиться перебувати серед здорових людей, не захищених масками. Маска ефективна, тільки якщо вона прикриває рот і ніс. Важливо пам’ятати, що у будь-якому випадку маску потрібно замінити, як тільки вона стане вологою чи забрудниться. Найкраще користуватися стандартними хірургічними масками, що мають вологостійку поверхню і довго залишаються ефективними. Економити чи лінитися вчасно замінити маску немає сенсу – волога маска не діє. Використані маски ні в якому разі не можна розкладати по кишенях чи сумках – їх потрібно одразу викидати у смітник.
  3. Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання – як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж годин після перебування у приміщенні хворої людини.
  4. Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми – для підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.
  5. Мати чисті руки – інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей. Тому необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.
  6. Користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками – як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки необхідно одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження. Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і широкого розповсюдження інфекції. У таких умовах в якості одноразових серветок можна використовувати туалетний папір.

Якщо з’явилися ознаки хвороби, додаються ще кілька нескладних заходів:

  • Залишатися вдома при перших ознаках хвороби – не йти на роботу або, якщо захворіла дитина, не вести її до школи чи дитячого садочка, щоб не провокувати погіршення стану хворого і не наражати оточуючих на небезпеку, яка може виявитися смертельною для деяких з них.
  • Не бігати до лікаря з найменшого приводу – у випадку грипоподібної хвороби Ви ризикуєте спровокувати погіршення власного стану і створити небезпеку зараження для інших людей, що може мати смертельні наслідки для деяких з них. Більше того: лікарня чи поліклініка під час грипозного сезону є місцем високої вірогідності заразитися. Якщо вас непокоїть стан вашого здоров’я – обов’язково звертайтеся до лікаря, але викликайте його додому.
  • Ізолювати хвору людину – виділити їй окрему кімнату і посуд, визначити одну людину, яка доглядатиме за нею, і по можливості триматися на відстані 2 метри від хворої людини.
  • Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання – аби запобігти розпорошенню інфікованих краплин слизу, які є основним джерелом зараження. Бажано робити це за допомогою одноразових серветок, які після використання одразу викидати у смітник. Якщо Ви прикрили рот руками, їх необхідно одразу вимити з милом чи обробити дезінфікуючим гелем, інакше усі ваші наступні дотики становитимуть небезпеку для інших.
  • Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання і здатне зберегти життя Вам і людям, що знаходяться поруч з Вами.

Вакцинація: найефективніший засіб захисту

Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.

Найкращий час для проведення вакцинації — напередодні грипозного сезону (у вересні). Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж всього сезону. Всупереч поширеному міфу, це не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу.

Жінки, які годують груддю, можуть бути вакциновані. Крім того, будь-яке грипоподібне захворювання не є підставою для припинення грудного вигодовування.

Особливо важливою вакцинація є для представників груп ризику, оскільки вона значно збільшує шанси цих людей відвернути смертельні наслідки хвороби.

Групи ризику

Усі засоби профілактики грипу мають особливе значення для людей, які належать до груп ризику. Для цих людей грип становить найбільшу небезпеку, а вчасна регулярна профілактика здатна врятувати життя.

До груп ризику входять:

  • діти до 5 років (особливо — діти до 2 років);
  • вагітні жінки;
  • люди віком від 65 років;
  • люди з надмірною вагою;
  • хворі на діабет;
  • хворі на хронічні серцево-судинні захворювання;
  • хворі на хронічні захворювання легенів;
  • люди з іншими тяжкими хронічними захворюваннями;
  • люди, що перебувають на імуно-супресивній терапії.

Для цих людей грип становить особливу загрозу, оскільки стан їхнього організму суттєво зменшує шанс одужати без ускладнень, а часто — вижити.

Крім того, існують професійні групи ризику:

  • медичні працівники,
  • вчителі й вихователі,
  • продавці,
  • водії громадського транспорту,
  • усі, хто працює в багатолюдних місцях.

У цих людей немає ніякої можливості уникнути перебування поряд із хворими людьми, тому для них особливе значення мають усі без винятку засоби інфекційного контролю і профілактики грипу.

АвторАдміністрація

Що таке остеохондроз насправді і що робити, якщо болить спина

Остеохондроз – діагноз, з яким ви можете лікуватися дуже довго і ніяк не вилікуватися. Він твердо стоїть в списку разом з дисбактеріозом та вегето-судинною дистонією (ВСД) і є великим комерційним міфом сучасності.

ЩО ТАКЕ ОСТЕОХОНДРОЗ НАСПРАВДІ

В міжнародній класифікації хвороб остеохондроз існує, проте його специфіка суттєво відрізняється від того, як його трактують деякі лікарі в Україні. Це група рідкісних захворювань, що пов’язані з порушенням нормального розвитку росту кісток з ураженням центрів окостеніння в епіфізі. Як правило, починається в дитинстві як дегенеративний або некротичний стан (https://bit.ly/2HGRZe3). Як приклади можуть бути хвороба Пертеса, хвороба Осгуда-Шляттера, хвороба Шейермана.

В Україні ж, відвідуючи лікаря, який не послуговується міжнародними протоколами, на скарги про біль у спині пацієнт може почути, що в нього остеохондроз.

Як результат, для лікування призначається дообстеження (рентген, МРТ), знеболювальні препарати та інші дороговартісні методи, що в цілому досить сильно б’ють по кишені пацієнтів.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) біль в спині – одна з найбільш поширених причин звернення пацієнтів за медичною допомогою. Коли пацієнт у західних країнах звертається з такими скаргами, лікарі використовують симптоматичний діагноз – «back pain» (просто біль в спині), при якому рекомендують максимальне збереження фізичної активності, лікувальні вправи або нестероїдні знеболювальні препарати.

Додаткове обстеження призначають тільки тоді, коли пацієнт повідомляє про відповідні симптоми, прикладом яких є порушення чутливості кінцівок, слабкість в м’язах, порушення функції органів тазу, поява болю вночі (https://bit.ly/2KrBsws). Зазвичай ці симптоми виникають за наявності серйозної патології хребта, проте виявляють їх не більш ніж в 1% випадків. Такі патології включають пухлинні захворювання, переломи, гнійно-запальні процеси, туберкульоз. Болі в спині можуть виникати також і при захворюваннях внутрішніх органів і не мати відношення до хребта (як захворювання підшлункової залози, нирок, органів тазу).

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО БОЛИТЬ СПИНА

Якщо у вас болить спина, перш за все рекомендуємо:

  • Залишатись рухливим наскільки це можливо та намагатися продовжувати свою щоденну діяльність. Тривала відсутність активності може погіршити стан
  • Виконувати прості вправи для спини (приклади вправ можна знайти тут https://wb.md/2FP3YZ7)
  • Приймати протизапальні знеболювальні засоби (після консультації з вашим лікарем)

“Хибною є думка, що сильний біль потребує агресивного знеболення. Краще починайте зі звичайного знеболювального препарату. За результатами досліджень, сильні знеболювальні, які, наприклад, містять опіоїди, не забезпечують більш ефективного полегшення болю та мають більший потенціал для заподіяння шкоди організму”, наголошує в.о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун.

Якщо біль не зникає протягом місяця, заважає виконувати щоденну діяльність та з часом погіршується – лікар призначить додаткове лікування