Архів категорії Актуальна інформація

• брати відповідальність — оперативно впроваджувати рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та посилювати національні стратегії;
• інвестувати — забезпечити впровадження інновацій з метою покращення доступу до профілактики, лікування та догляду за людьми з ТБ;
• реалізувати — масштабувати ефективні заходи: раннє виявлення, профілактику та якісне лікування туберкульозу, особливо лікарсько-стійкої форми ТБ, залучаючи громади й громадянське суспільство та застосовуючи міжсекторний підхід.

Подолання туберкульозу — це спільна відповідальність, яка вимагає негайних і рішучих кроків.

Важливі досягнення у протидії ТБ у 2024 році

В Україні здійснюється комплекс заходів для боротьби з хворобою з урахуванням викликів війни, повʼязаних з міграцією населення, руйнуванням інфраструктури тощо.

Серед важливих результатів — розширення можливостей амбулаторного лікування. В Україні близько 70% людей з туберкульозом вже з першого дня лікуються без госпіталізації. Госпіталізація необхідна лише за наявності чітких показань, у всіх інших випадках люди з ТБ лікуються амбулаторно, зберігаючи можливість працювати, навчатися та вести звичний спосіб життя. І це абсолютно безпечно для оточення, оскільки лікування унеможливлює інфікування інших людей.

До того ж протитуберкульозна служба об’єднана з іншими закладами охорони здоров’я. Завдяки цьому люди мають кращий доступ до спеціалізованого обладнання та вузькопрофільних фахівців. Такий підхід закріплений у Стратегії розвитку системи протитуберкульозної медичної допомоги населенню на 2024-2026 роки.

У 2024 році набув чинності Закон «Про подолання туберкульозу в Україні». Він зосереджується на створенні ефективних заходів для повного подолання туберкульозу, включаючи покращення діагностики, доступу до лікування та профілактики. Важливим аспектом Закону є закріплення міжсекторного підходу до подолання туберкульозу, який передбачає об’єднання зусиль не лише системи охорони здоров’я, а й інших сфер — соціального захисту, освіти, громадських організацій тощо для розв’язання проблем, пов’язаних з недугою.

Що треба знати про туберкульоз 

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, спричинене мікобактерією туберкульозу (бактерії комплексу Mycobacterium tuberculosis). Найчастіше ТБ вражає легені, але можливе також ураження інших органів і систем людини.

Головний шлях передачі туберкульозу — повітряний. Інфікування відбувається під час кашлю, чхання розмови з людиною, яка хворіє на туберкульоз із бактеріовиділенням.

Водночас ТБ не передається через рукостискання, поцілунки, використання спільного посуду, їжу, воду чи предмети побуту.

Захворіти на туберкульоз може кожен, незалежно від соціального статусу.

Вчасне виявлення ТБ — запорука одужання

Своєчасна діагностика та, відповідно, своєчасне лікування гарантують одужання. Тому відразу звертайтеся до сімейного лікаря чи фтизіатра, якщо маєте такі симптоми:

• кашель довше ніж 2 тижні;
• підвищена температура тіла понад 7 днів;
• утруднене дихання;
• біль у грудях;
• поганий апетит, безпричинна втрата ваги;
• постійна слабкість;
• підвищена пітливість, особливо вночі.

Як лікують туберкульоз в Україні 

Туберкульоз — повністю виліковний. В усіх регіонах України доступні сучасні препарати для лікування ТБ. Завдяки інноваційним лікам тривалість лікування скоротилася і для чутливого туберкульозу становить 4–6 місяців, а для лікарсько-стійкої форми — переважно 6–9 місяців.

Профілактичне лікування здійснюється згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ. Його можна пройти за 1 або 3 місяці, а захист зберігається понад 10 років. Головне — дотримуватися всіх призначень лікаря та не переривати курсу такого лікування.

Лікування туберкульозу призначають фтизіатри — вони підбирають оптимальну схему прийому препаратів. Водночас сімейний лікар відіграє ключову роль у веденні людини з ТБ: контролює дотримання режиму лікування та слідкує за її самопочуттям. Такий підхід забезпечує доступність медичної допомоги та робить лікування ефективнішим.

Регіональні фтизіопульмонологічні центри координують заходи з подолання ТБ на регіональному рівні та діють у кожній області України. Перелік протитуберкульозних закладів за посиланням.

Разом до подолання туберкульозу

Упродовж Місяця подолання туберкульозу Центр громадського здоров’я ділитиметься докладною інформацією про туберкульоз: як проходить лікування, хто в групі ризику, що робити для профілактики та ін. Адже поінформованість — перший крок до подолання ТБ.

Пам’ятайте, що всі послуги, пов’язані з профілактикою, діагностикою та лікуванням ТБ, в Україні безоплатні. Разом ми можемо подолати туберкульоз!

Водночас у лікаря повинна залишатися можливість оперативно та обґрунтовано призначити емпіричну антибіотикотерапію, адже своєчасність — важливий принцип раціонального використання антибіотиків.

Тож емпірична антибіотикотерапія передбачає початок лікування до точного встановлення етіології захворювання (ідентифікації інфекційного збудника) з урахуванням відомих даних на момент огляду. У стаціонарах перед початком емпіричної антибіотикотерапії обов’язково виконується забір біологічного матеріалу для бактеріологічного дослідження, щоб паралельно з проведенням емпіричної терапії встановлювався етіологічний збудник.

Як лікар обирає антибіотик, коли збудник іще не відомий

Під час вибору антибіотика необхідно зважати на:

• ймовірність інфікування певним мікроорганізмом;
• ймовірність антимікробної резистентності збудника;
• ризики можливих побічних реакцій;
• супутні захворювання;
• вік людини;
• імунний статус;
• дані локальної антибіотикорезистентності (кумулятивні антибіотикограми).

Офіційні рекомендації та стандарти 

Кумулятивні антибіотикограми є надзвичайно важливим і корисним інструментом під час вибору препарату для емпіричної антибіотикотерапії. Ознайомитися з рекомендаціями та примірними стандартами операційних процедур, як розробити та використовувати кумулятивні антибіотикограми, ви можете у розділі «Кумулятивні антибіотикограми» на сайті Центру громадського здоров’я.

За Стандартом, вибираючи антибіотик, лікар має врахувати:

• типи/групи пацієнтів з інфекційними захворюваннями;
• ризик наявності множинної антимікробної резистентності;
• очікуваний терапевтичний ефект проти найбільш імовірного інфекційного агента (залежно від анатомічної локалізації осередку запалення);
• можливу стійкість патогену до обраного антибактеріального препарату;
• умови виникнення захворювання бактеріальної етіології (госпітальна/позагоспітальна).

Будь-яке призначення антибіотиків має бути ретельно зважене та обґрунтоване в історії хвороби.

За можливості застосовуйте антибактеріальну монотерапію 

У всіх клінічних випадках емпіричне лікування має бути спрямоване на вибір антибактеріальної монотерапії, коли це можливо.

Якщо ж призначено кілька антибактеріальних препаратів, їх треба замінити одним препаратом протягом 72 годин, тобто вже після отримання результатів щодо етіологічного збудника та визначення його чутливості до антибіотиків (проведення деескалації терапії). Докладніше про це читайте у Стандарті.